Флот Української Держави та УНР в 1917-1921 рр.

Трембіцький В. Прапори України 1918 року.




Опубліковано: Трембіцький В. Прапори України 1918 року // Знак. – Ч. 4 (листопад, 1993). – с. 1-2.

 

 

Володимир Трембіцький

Прапори України 1918 року.

 

Весною 1918 р. під юрисдикцією Міністерства морських справ у Києві була заснована державна геральдично-прапорна комісія (спершу на чолі з контр-адміралом Гаддом і капітаном  першого рангу Злобіним, опісля (1919 р.) - з капітаном С.Шрамченком). Вона мала на меті виготовити низку службових прапорів для українського флоту, арміі, дипломатичної служби, гетьманського двору та інших державних установ (у  т. ч. для міністерств закордонних справ, торгівлі, фінансів, транспорту та найвищоі команди усіх родів збройних сил, а також для закордонної дипломатичної консульської  служби). 

 

Велику позитивну роль в оформленні державних службових прапорів для морського флоту відіграла морська геральдична комісія в Севастополі (пізніше в Одесі). Про діяльність Чорноморської геральдичної комісії, складеноі зі семи моряків-фахівців, до 1963 р. було відомо мало. 18 травня 1963 р. у гетьманськім часописі «Батьківщина» з Канади, ч.7, був вміщений некролог з приводу смерті керівника морського міністерства Украінської Держави 1918 р. контр-адмірала Миколи Максимова. У некролозі вміщено документальні дані щодо геральдичної діяльності М.Максимова та геральдичної комісії при флоті та морському міністерстві.

 

3а документом, який подав у пресу Е.В.Біберович з Канади, головний начальний адмірал портів Чорного моря Андрій Покровський і старший лейтенант Деменко звернулися 20 травня 1918 р. (число листа 78) з проханням до товариша морського міністра Української Держави контр- адмірала М.Максимова, щоб «на всіх кораблях Украінськоі Фльоти замаяв прапор св.Андрія з синім хрестом на білому фоні; емблемою того хреста, на якому був розп’ятий Св. Апостол Андрій Первозванний, що проповідував християнство в серці України, в її столичному місті Києві...» і далі: «Найбільше доцільним і правильним рішенням було б слідуюче: Кормовий прапор на кораблях Чорноморської Фльоти має бути Андріївський, вимпель і гюйс - блакитно-жовтого кольору з тризубом, печаттю Св.Володимира в крижі. Для торговельної фльоти треба встановити прапор блакитно-жовтих кольорів». Контр-адмірал М.Максимов затвердив це прохання: «Вповні згоден. Видати проект приказу про  фльоту України». Отже, з приходом до влади першого гетьманського уряду (2 травня 1918 р.) Чорноморський флот використовував царський военний  т.зв. андріївський прапор (український по своїй суті, проте присвоєний і зросійщений царською владою), український національний прапор (на торговельних кораблях) та гюйс  (мав тризуб по середині прапора в білому полі).

 

Протягом літа 1918р. геральдична комісія Української Держави, випрацьовуючи серію службових. прапорів для всіх родів зброї та  державних невійськових чинностей, відкинула проект Морської Ради щодо андріївського прапора і створила (за зразком німецького воєнно-морського прапора з хрестом та британських адміральських прапорів) нові прапорні емблеми для флоту. На основі нового головного воєнно-морського прапора Української  Держави створено інші, другорядного службового призначення, або цілком нові (з додатком до них рангових чи службових символів, що використовувались на колишніх царських службових прапорах), або зі заміною російських державних кольорів українськими. (Закінчення на 2-ій стор.)

 

(Закінчення. Початок на 1-ій стор.) Царські жезли замінено гетьманськими булавами, а російського орла застyплено тризубом. Усі ж інші символи, які вживались у російських царських службових прапорах і не мали виразного політично-національного характеру, залишено по старому. Перший комплект морських прапорів був по мистецьки скомпонований і прийнятий державною законодавчою комісією на початку липня 1918 р., затверджений та підписаний Гетьманом всієі Украіни Павлом Скоропадським і законно оформлений 18 липня під ч. 192/44 та оголошений на флоті наказом Морського відомства. У цьому комплекті були, зокрема, воєнно-морський прапор та прапори для старшинського командного складу флоту. У зверненні до флоту та відповідних державних установ Морський міністр Рогоза видав такий наказ: «Ясновельможний Пан Гетьман в присутності Своїй у місті Києві 16 липня зізволив затвердити малюнок Військового прапору по прикладеному описанню. Оголошуючи про це, приписую на Військових судах підняти цей прапор, з’являючийся однині емблемою нашої Держави». Далі йшов опис цього прапора: «...білий прапор з рівним синім хрестом, який ділить прапор на чотири рівних частини. Ширина хреста - 1/11 всієї довжини прапору. Відступивши на 1/8 ширини хреста, проходить коло нього такої ж ширини (теж 1/8 ширини хреста) синя смужка, крім тих його боків, які прилягають до крижа. В крижі ж теж, відступивши на 1/8 ширини хреста від його боків, міститься національний прапор Держави (складений з блакитної і жовтої горизонтальних смуг), в центрі якого міститься золота печатка св.Володимира такої ж ширини, як хрест і в  1 1/2 рази вища своєї ширини. Прапор шиється з матерії відповідного кольору, а печатка малюється бронзовою фарбою». Поданий тут закон містить неточність в оформленні тризуба. Коли б тризуб мав бути в центрі (тобто через два поля прапора), то золота барва герба в нижній його частині зливалася б зі жовтим полем прапора. Тризуб повинен у такому разі мати щонайменше білі поля між раменами, що відокремлювали б його від прапора, або золоту обвідку (зі зовні і зі середини рамен) для повного його відрізнення від прапора як «печатки св. Володимира». Треба думати, що в час оформлення тексту закону було пропущено анотацію про те, що поля між раменами тризуба мають бути білі. Якраз такі - білі - поля між внутрішніми раменами тризуба маємо в першому морському прапорі УНР зі січня.

 

Другою новинкою в оформленні державних прапорів України було покладення знаку хреста (грецької форми) на середній зуб державного герба (тризуба). Це, по-перше, засвідчило тісний зв`язок Української Держави з християнським світом; по-друге, сприймалось як протиставлення до антихристиянського (безбожницького) характеру новопосталої советської влади в Росії; і, по-третє, підкреслювало спадковість Української Держави по старій Київській Русі св. Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Другий комплект службових прапорів для армії та флоту, для дипломатичної і консульської служби тощо був прийнятий і законно оформлений геральдичною комісією в половині вересня та затверджений Гетьманом 17 вересня 1918 р. Цим законом, наприклад, для дипломатів Української Держави прийнято:

 

- Прапор посла: «Національний прапор, в середині його міститься біле коло, діяметр якого рівняеться 2/7 довжини прапора; коло обведене вузькою золотою смугою. Посередині кола міститься золота печатка св.Володимира (тризуб - В.Т.) з хрестом; високість печатки рівняеться 2/11 довжини прапора; відношення ширини печатки до висоти, як 2:3, відношення ширини прапора до його довжини, як 2:3».

- Прапор посланників: «Національний прапор, в лівому верхньому крижі якого на білому полі міститься золота печатка Великого князя Володимира Святого з хрестом; відношення ширини прапора до його довжини, як 2:3; криж квадратовий; відношення ширини крижа до довжини прапора, як 1:3. Високість печатки рівна 2/11 довжини прапора, а ширина печатки до висоти її, як 2:3».

- Вимпел: «Білий, в крижі якого міститься рівнобіжний синій хрест, високість хреста рівна ширині вимпела, ширина хреста рівна 1/7 високости його».

 

                                                                                         Володимир ТРЕМБIЦЬКИЙ (Нью-Йорк, США)

 

 

 

 

 

 

 



Обновлен 20 июн 2014. Создан 18 июн 2014