Флот Української Держави та УНР в 1917-1921 рр.

Трембіцький В. Державні службові прапори Гетьманського двору 1918 р.




Опубліковано: Трембіцький В. Державні службові прапори Гетьманського двору 1918 р. // Гетьманський Голос. – 1979. – ч. 3-4, c. 24-33.

 

Володимир Трембіцький

 

ДЕРЖАВНІ СЛУЖБОВІ ПРАПОРИ ГЕТЬМАНСЬКОГО ДВОРУ 1918 р.

 

Тема українських службових державних інсиґній, а особливо службових прапорів, у нас розроблена дуже загально. Досі ще немає поважних дослідників по цьому питанні.

 

Те, що виконали капітан-ляйтенант Чорноморської фльоти Святослав Шрамченко із автором цієї статті понад п'ятнадцять років тому, це дотепер унікальна річ, що одначе не на 100 % завершена.

 

Причина? Немає фондів на видання, тобто на опублікування цих знамен для широкого кола зацікавлених цією тематикою. Ілюстративний матеріял дуже коштовний для технічного виконання.

 

Досі появилася лише одна наукова розвідка про службові герби України в час державного періоду у роках 1918-19 на сторінках «Правничого Вісника» (як ювілейного збірника в честь української державности) розміром чотирьох з половиною сторінок друку. У цій праці є дещо й з прапорознавства нашої державности.

 

Вперше публікуємо рисунки лише Гетьманських службових прапорів 1918 року, хоч 22-го січня 1979 року колекція цих прапорів (17 разом) була вперше показана на виставці державних пам'яток в приміщенні Українського Інституту Америки в Нью-Йорку. Авторові цих рядків вдалося виконати рисунки оцих службових прапорів на основі ключа, встановленого ще у 1918 році в Києві Державною Геральдичною Комісією для випрацьовування цілого ряду різновидностей службових прапорів та відзнак. «Ключ» -- це була рецепційність, базована на існуючих малюнках службових прапорів російської імперії та із узглядненням теж прапорних знамен Райху та Великобрітанії. Членом цієї Геральдичної Комісії був саме капітан-ляйтенант Св. Шрамченко, якому припала честь оформлювати перші державні службові прапори. Будучи довший час у тісному контакті із Святославом Шрамченком, мені вдалося за вказівками капітана-ляйтенанта відтворити рисунки прапорних знаків, які були призначені для службових чинностей Гетьмана та його Родини в державній службі.

 

Царський двір мав ще більше цих прапорних знаків (на яких 5-6), у нас це у той час було зайвим побільшувати через родинний стан гетьманського двору та ще скромних чинностей у цей історичний час.

 

Всі ці проекти прапорів були одобрені за словами С. Шрамченка Геральдичною Комісією та були запропоновані до затвердження самим же Гетьманом. Це був час, коли готувалось все до урядової подорожі Гетьмана в Німецький Райх, де при всяких оказіях мав бути зазначений геральдичний службовий знак: в Берліні, в Касселі (на замку), в Кілі - при морській дефіляді воєнної фльоти.

 

Як зазначено на початку статті, прапори, хоч як імпозантно виглядали на перший погляд, то своїм змістом не все були оригінальною творчістю українських геральдика та мистця.

 

У переважаючій більшості ці прапорні знаки були рецепційного порядку за вже існуючими прапорними інсиґніями російської імперії, однак із заміною російських трикольорових прапорів українськими двокольоровими - блакитно-жовтими та тризубами замість російських орлів. Такий воєнний прапор за Гетьманату, як воєнно-морський з блакитним хрестом скомпоновано за німецьким зразком, інші. т. зв. адміральські, за брітанським взором.

 

Все ж таки були й свої по композиції службові прапори, хоч не багато, взявши до уваги хоча б перший та останній (1919 р.) воєнний прапор республіканського часу. Сяк чи так, для нас, українські службові прапори й знамена незалежно від того, чи була змога їх остаточно формально законом затвердити чи ні, (залишившись затвердженими лише державною геральдичною Комісією), для нас пам`ятки державности із повною до них пошаною, не дивлячись на умовини, в яких український мозок творив.

 

Дай Боже, щоб своя держава була спроможна колись виконати краще, в мистецькому, а особливо геральдичному сенсі законности (чи по приписам) наші державні знамена. А поки що втішаймося тим, що маємо. Всі опубліковані дотепер матеріяли є доказом ще одної нашої державної творчости. У цьому сенсі можна зазначити, що Україна таки була державою у величному мисленні.

 

В нашому випадку хочемо зафіксувати в належній формі маєстат нашого державного правління на цей історичний проміжок часу.

 

Коли у проводі держави стояв Його Величність Гетьман Всієї України, а також і української державної фльоти Павло Скоропадський.



Создан 18 июн 2014