Флот Української Держави та УНР в 1917-1921 рр.

Шрамченко С. Піднесення українського прапору на ескадренному міноносці "Завидний" Чорноморської Фльоти.




Опубліковано: Шрамченко С. Піднесення українського прапору на ескадренному міноносці "Завидний" Чорноморської Фльоти //Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1935. — Ч. 12. — с. 15-16.

 

 

Піднесення українського прапору на ескадренному міноносці «Завидний» Чорноморської Фльоти.

 

Написав: Лейтенант фльоти С. Шрамченко.

 

Одним з перших боєвих кораблів Чорноморської Фльоти, який ще у 1917 році підніс український прапор, був ескадренний міноносець «Завидний».

 

«Завидний» збудований був у Миколаєві у 1903 році, довжиною 64 метри, шириною 6.4 м., зануренням 2 метри, 400 тон місткости, 27 вузлів ходу, 2 гармати 75 мм., 4 кулемети, 2 мінних апарати. Екіпаж: 4 старшини і 60 матросів. Того ж самого типу і тієї ж будови були ескадренні міноносці Чорноморської Фльоти: «Заповітний», «3орький», а також «Живий», «Жаркий», «Жуткий». Підчас світової війни загинули цього ж типу «Лейтенант Пущін»  і «Живучий».

 

Ось що нам оповідає б. член Ради Чорноморської Української Громади в Севастополі генерал-хорунжий Воєнно-Морського Судового Відомства Вадим Михайлович Богомолець в своїх споминах про той час (1917 рік), які редагує автор цих рядків:

 

«В липні 1917 року одною з подій, яка струснула цілою Чорноморською Фльотою, було піднесення ескадренним міноносцем «Завидний» українського прапору.

 

Треба сказати, що цього ми (Рада Укр. Чорноморської Громади) сподівались і балачки про це були у нас вже давненько, бо «Завидний» був скомплетований більшістю зі свідомих українців, а Головою Українського Гуртка на міноносці був надзвичайно енергійний та інтелігентний матрос Прокопович, який і підготував цю подію.

 

Одного дня в Раду прибули схвильовані, зі щасливим виразом облич, українські делегати з «Завидного» і зголосили, що міноносець підніс український прапор.

 

Якийсь надзвичайно радісний, святочний настрій охопив наших членів Ради. Всі зрозуміли, що це момент історичний.

 

Рада запропонувала капітанові (пізніш підполковникові) корабельному інжинерові Миколі Корнеліевичу Некліевичу і мені негайно від’їхати на «Завидний» і привітати команду в імені Чорноморської Ради. 

 

Ми зараз-же разом з делегатами поїхали на міноносець і там під мягко хвилюючими від морського вітру голубо-золотими складками нашого прапору я виголосив палку промову, підкреслюючи велике значіння цього моменту в історії Чорноморської Фльоти.

 

Піднесення українського прапору на еск. міноносці «3авидний» викликало міцний відгук і наробило шуму в цілій Чорноморській Фльоті, як серед командних — старшинських кол, так і серед матросів росіян — особливо ес-ерів. Наша ж присутність на міноносці викликала незадоволення серед значної частини старшин Чорноморської Фльоти, а деякі зі старшин назвали нас навіть зрадниками. Але доля цих старшин була сумна, бо їм довелось у недовгім часі опинитися під піднесеними червоно-большевицькими прапорами і їх як не забили то примусили втікати на вигнання».

 

Генерал-Хорунжий Воєнно-Морського Судового Відомства Вадим Михайлович Богомолець. Походить зі старої козацько-шляхетської родини з Чернигівщини. У 1917 році член Ради Української Чорноморської Громади і член Військового генерального Секретаріяту у Києві. Завідуючий Судовою частиною Штабу Командуючого Чорноморською фльотою. У 1918 році Голова Гол. Воєнно-Морської Судової Управи і Головний Воєнно-Морський Прокурор. У 1919 році український Воєнно-Морський дипльоматичний агент в Румунії.

 

Другий член Ради Укр. Чорноморської Громади генерал-хорунжий по Адм. Володимир Олександрович Савченко-Більський оповідає:

 

«що не дивлючись на те, що ескадр. міноносець «3авидний»  був скомплетований зі свідомих українців, справа з піднесенням українського прапору на міноносці тяглась деякий час.

 

Річ у тому, що ескадр. міноносець «Завидний» мав за боєву відвагу і відзначення боєвий воєнний прапор російської імператорської фльоти. 3а 4 роки війки команда міноносця міцно і дружно зжилась і одержавши таку високу нагороду для свойого любого корабля, безумовно, дуже цінила її і ставилась, очевидно, з великою пошаною*) до цього прапору, а ще тим більш, що українці були завжди добрими службістами-моряками. При тому як-раз на цьому вродженому почуттю дисціпліни і служби українців-моряків завжди грали росіяни. Тому то на ескадр. міноносці «Завидний» і треба було деякого часу, що6 все таки національне почуття взяло верх. Отжеж нарешті коли команда міноносця вирішила піднести укра'інський прапор урочисто, то разом з тим вирішила урочисто спустити свій старий  боєвий андріївський прапор і з військовою пошаною відпровадити — віднести його до чорноморського фльотського екіпажу, відкіля він мав би бути переданим до украінського Воєнно-Морського Музею, як одна з боєвих реліквій Чорноморської Фльоти».

 

Міноносець «Завидний», тимчасово переіменований у 1919 р. в «3аздрий» (в перекладі з російського), мав одержати іншу назву, більш достойну для боєвого корабля Української Державної Фльоти, який один з перших кораблів Чорноморської Фльоти підніс український прапор. Він і має одержати цю нову — достойнішу українську назву, замісць тіеї назви: «Марті», під якою він тепер плаває по Чорному Морю в складі Червоної Чорноморської Фльоти.

______

*) Що цілком зрозуміло, психологічно, для моряка. Авт.

 

(до цієї статті С. Шрамченком окремо також був поданий наступний проект прапору Військового Міністра із зазначеним нижче описом)

 

Українському Військовому Міністру належить свій прапор.

 

Стаття 1295 1 Своду Воєнно-Морських Постанов кн. Х. голосить:

«Прапор Військового Міністра – білий з гюйсом в крижі, під яким військова кокарда на двох перехрещених гарматах, вправо від неї козак у жупані з рушницею і шаблюкою. Військова кокарда встановлених кольорів гармати темно-бронзові, козак встановлених кольорів (По малюнку зі старого укр. державного гербу). Прапор цей підноситься на кораблях на грот-мачті. а на шлюпках – на носовому флягштоці; салют йому складається з дев’ятнадцяти стрілів».

 

В моїй статті «Українські морські міністри і керуючі Морським Відомством у рр. 1917-1921».  в «Л. Черв. Калини» ч. 6. 1935. стор 3 що до прапору Укр. Мор. Міністра замісць ст. 1925 треба читати ст. 1295.

 



Обновлен 11 июл 2014. Создан 20 июн 2014