Флот Української Держави та УНР в 1917-1921 рр.

 

Шрамченко С. Повстання Центральних Установ Українського Морського Відомства у 1917 р.




Опубліковано: Шрамченко С. Повстання Центральних Установ Українського Морського Відомства у 1917 р.//Літопис Червоної Калини – Львів, 1938 – Ч.1, c. 10.

 

Повстання Центральних Установ Українського Морського Відомства у 1917 році.

 

Центральні Установи Українського Морського Відомства повстали 22 грудня 1917 року, коли то Генеральним Секретарем по Морським справам призначено відомого громадського діяча Дмитра Антоновича, який і видав перший, тепер історичний наказ по Генеральному Морському Секретарству У.Н.Р. 23 грудня 1917 р. за ч. 1 а. Цей наказ вже був наведений в «Літ. Черв. Калини» за 1936 р. ч. 6. стор 2.

 

Не дивлячись на присутність тоді в Києві старшин фльоти, фахівців, свідомих українців, Центральна Рада не хотіла на жаль для добра держави, поступитись своїми соціялістично-партійними принципами, щоб поставити на чолі Укр. Морського Відомства досвідченого моряка-знавця - безпартійного націоналіста, а призначила людину партійну, яка хоч і була переповнена добрими бажаннями, але в морських справах абсолютно нічого не розуміла, вона і призначення цього не хотіла, але мусіла приняти.

 

Другим по черзі Наказом по Генеральному Морському Секретарству з 23 грудня 1917 р. за ч. 1 б. призначений Підполковник по Адміралтійству Володимир Савченко-Більський (Член Ради Укр. Чорноморської Громади) Директором Канцелярії Мор. Генер. Секретарства, Підполковник Воєнно-Морського Судового Відомства Вадим Богомолець (Член Ради Укр. Чорноморської Громади) юріст-консультом при Ген. Мор. Секретарстві і Лейтнант фльоти Михайло Білінський (Член Укр. Воєнно-Морського Штабу Балтийської фльоти) завідуючим Контролем Ген. Мор. Секретарства – всі три від 22 грудня 1917 р.

 

Того ж 23 грудня видано черговий Наказ за ч.2, який мав своїм змістом справу, яка була за дрібною справою, щоб нею займавсь сам Генеральний Морський Секретар і потребував видати наказ по Секретарству. Цей Наказ відносивсь до бешкетів, трусів і самовільних арештів, які на власну руку переводив тоді у Києві (на то ж була команда міста і міліція!) «Чорноморський курінь ім. Гетьмана Петра Сагайдачного». Цей курінь був сформований Укр. Чорноморською Радою у Севастополі з матросів Чорноморської фльоти в кількості 600 людей і був надісланий у Київ на захист Центральної Ради. Свого часу Центральна Рада урочисто його зустрічала. Курінь в досить швидкім часі збольшевичивсь, став займатись неналежними йому справами так, що коли нарешті було виконати своє пряме завдання, то цей обов'язок виконала з 600 людей горстка з пару десяток матросів цього куреня.

 

Черговим по Секретарству Наказом був вже цікавий Наказ державного напрямку, складений під впливом наших воєнно-морських чинників, який голосив так:

 

Наказ

 

по Генеральному Морському Секретарству

 

«24» грудня 1917 р. – ч. 3. – м. Київ.

 

Непохитно виконуючи у флоті постанову Уряду Української Народньої Республики про теріторіяльне комплектування армії, приписую дати всім і військово-зобовязаним по воєнних портах і заводах робітникам, яких покликано до служби поза межами України, Криму, Бесарабії і Кавказу, відпустку на термін від трьох до п'яти тижнів, залежно від далекости шляху, щоб після відпустки вони зявилися б до своїх місцевих військових начальників і від них дістали б нове призначення.

Генеральний Секретар Морських Справ Д. Антонович.

 

Далі, відповідаючи злому духові того часу: що раз вже було призначено старшин фльоти, хоч і свідомих українців і заслужених морських діячів, але безпартійних, Наказом ч. 4. з 24 грудня 1917 р. призначено до них добродія Володимира Лотоцького (нині большевика) політичним комісарем-головою Політичного департаменту при Генеральн. Мор. Секретарстві.

 

Потім іде історичний, але на жаль надзвичай безграмотний з військово-морського боку, наказ, який все-таки приведемо повністю, бо він зафіксовує факт піднесення українського прапору лінійним кораблем велетнем-дреднавтом «Волею»:

 

Наказ

 

по

 

Головному Морському Секретарству

 

«24» грудня 1917 р. ч.5. м. Київ.

 

Вітаючи товаришів з підняттям Українського прапору на «Волі» (на лінійному кораблі «Воля»!), прошу вжити всіх заходів до укомплектування (очевидно: повного) «Волі», для чого з Києва висилається всіх кого можливо (?), також виписуються українці з Балтики: крім того прошу перевести тимчасово (?) на «Волю» українців у потрібному числі з берегових команд, або зі старих пароплавів (очевидно: кораблів, бо термін пароплав має торгівельне значіння), що стоять у гавані (очевидно: у Севастопольському порті) і вихід яких з шерегу не відібється (на силі) воєнної флоти Української Народньої Республики.

 

Генеральний Секретар Морських Справ Дм. Антонович.

 

Наказом ч. 6. з того ж 24 грудня 1917 р. призначено молодшого ординатора Гельсінфорського тимчасового морського шпиталю в. мор. лікаря Підгаєцького Головою Генеральної Санітарної Управи Мор. Секретарства, а вик. об. старшого ординатора того-ж шпиталю в. мор. лікаря Крупського і урядовця транспортової фльотилії Ковинського членами цієї Управи – всіх трьох від 23. ХII. 1917 р.

 

Так і був покладений самий початок у грудні 1917 р. вищих центральних установ Укр. морського Відомства.

 

Слідуючі Накази по Мор. Відомству були вже в січні 1918 р.



Создан 20 июн 2014