Флот Української Держави та УНР в 1917-1921 рр.

Шрамченко С. Український рух на Фльотилі Північно-Ледового Океану у 1917 р. (20 років тому)




Опубліковано: Шрамченко С. Український рух на Фльотилі Північно-Ледового Океану у 1917 р. (20 років тому)//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1937. — Ч. 7-8. — с. 11—13.

 

Український рух на Фльотилі Північно-Ледового Океану у 1917 р. (20 років тому)

 

Написав: Святослав Шрамченко, лейтнант фльоти.

 

З початком революції в Росії в березні 1917 року, український рух підніс свою голову не тільки на Чорноморській Фльоті, яка природно по свойому персональному складі з походження була завжди на 70-75 % українською, а й по інших морях і океанах, як омивають береги Росії, з тою лише ріжницею, що там українців не було вже так багато, але декуди відсоток їх був значний, як ось на Фльотилі Північно-Ледового Океану.

 

Ця Фльотиля базувалася головним чином на воєнні порти в Архангельську на білому морі і в Романовську-Мурманську на Океані. Останній містився в невеликому заливі-фіорді, був цілком новим портом, який знаходячись на самій півночі Росії недалеко від норвезької границі, був під впливом Гольфштрему і тому ніколи не замерзав. (Тепер теж там база цієї фльотилі – лише червоно-большевицької).

 

Фльотиля складалась з лінійного корабля «Чесма» 1894/1909/1916 рр. 11.200 тон, 17 вузлів, 4-305 мм., 12-150 мм. гармат і 4-75 мм. протилітакових, 4 підводних мінних апарати, команда 700 старшин і матросів.

 

Другий лінійний корабель цієї фльотилі «Пересвіт» 12.900 тон 1898/1908/1916 рр. 19 вузлів – 4-305 мм., 10-150-мм. і 20-76 мм. гармат, з останніх 4 протилітакових, 2 мінних апарати. Команда 732 людей, загинув 3 січня 1917 р. на міні, поставленій німецьким підводним човном під Порт-Саїдом на Середземному морі по дорозі з Владивостоку до Мурманська[1], з крейсерів:

 

«Аскольд» 1900 р. 6.000 тон, 23 вузли, 12 - 150 мм., 10 - 75 мм. і 4- 47 м.-протилітакових гармат, 2 мін. апарати з командою 650 людей; «Варяг» 1899/1916 рр. 6600 тон, 23 вузли, 12 - 150 мм., 10 - 75 мм. і 2-47 мм. протилітакових гармат, 2 мінних апарати з командою 580 людей; з 6 ескадр. міноносців по 350 тон, 2 підводних човнів, посильного корабля «Ярославна», з кількох дивізіонів травлерів, ледоколів і цілої черги різних помічних кораблів.

 

3 цієї фльотилі лінійні кораблі «Чесма», «Пересвіт» і крейсер «Варяг» - це російські кораблі, які брали участь ще в російсько-японській війні у 1904/1905 рр., першi два в Порт-Артурі, при чому «Чесма» — називалась тоді «Полтава», де й були затоплені, пізніш підняті яnонцями, відремонтовані у 1908/9 рр. і залічені до складу їх фльоти під назвами «Танго» і «Сагамі»; а крейсер «Варяг» відомий зі своєї славної для кожного моряка битви під Чемульпо в самому початху рос.-япон. війни, коли він, знаючи свою загибель, виступив у бій (разом з маленьким канонірським човном «Кореець») проти цілої японської фльоти, не здавсь, а загинув, був затоплений, пізніш піднятий японцями, відремонтований і залічений до складу їх фльоти під назвою «Соя». Підчас світової вїйни, Японія вже союзничка Росії запропонувала у 1916 р. купити у неї кілька б. російських воєнних кораблів і Росія вибрала тоді ці три кораблі. Вони дістали свої старі назви і тілько «Полтаву» названо «Чесмою», бо в російській Балтійській фльоті вже був новий лінійний корабель-дреднавт «Полтава»[2]). Кораблі ці мали пройти з Владивостоку навколо Азіі через Суезький канал — Середземне море — наоколо Европи до Мурманська, що вони і виконали за винятком загинувшого «Пересвіта» без аварій.

 

Що ж до персонального складу фльотилі, то загинувший «Пересвіт» був скомплетований з ма- тросів з Балтійської фльоти, а «Чесму» скомплєтовано з матросів з Чорноморської фльоти, вона мала в майбутньому при першій можливости приєднатися до Чорноморської фльоти, тому на ній відсоток матросів-українців був великий, майже такий самий, як на кожному кораблі Чорноморської фльоти. Ось українці з «Чесми» і зорrанізували Українську Раду Фльотилі Північно-Ледового Океану і почали організувати українців по цілій фльотилі. Між іншим ще з передреволюційних часів на «Чесмі» існував дуже гарний і численний український хор (Треба сказати, що на кораблях рос. фльоти співати українських пісень ніколи не заборонювали).

На крейсері  «Варяг», якого команда була скомплетована з матросів Гвардейського екіпажу - теж був деякий відсоток українців.

 

На крейсері ж «Аскольд», як і на ескадренних міноносцях, які належали раніш до складу Сибірської фльотилі, був деякий віцсоток українців з 3еленого Клину.

 

На решті кораблів відсоток українців був невеликий, бо там команда складалась з місцевого населення, з поморів - чудових моряків. Ще перед революцією на фльотилі служив свідомий українець Лейтенант фльоти А. Іляшенко, але з революцією його переведено до транспортної фльотилі Чорного Моря.

 

В українському ж русі на фльотилі брав участь капітан II ранги Дмитро Леванда з Умані. Правда, що сам він тоді ще не стояв на грунті незалежности і самостійности України. У 1920 році він зголосився на українську службу і був призначений Начальником Відділу Головного Морського Штабу — Головної-В-Морської Управи. Помер на еміграції у Варшаві 11 серпня 1931 року.

 

Капітан II ранги Дмитро Дмитрович Леванда. Походив зі старої козацько-шляхетської родини з Уманщини. У 1917/18 рр. член Української Ради Фльотилі Північно-Ледового Океану. У 1920 р. Начальник Відділу Гол. Морського Штабу Гол. В-Морської Управи. Помер у Варшаві 11 серпня 1931 р.

 

Оце покищо майже всі, такі скупі відомости, які маємо про розвиток українського руху на Фльотилі Північно-Ледового Океану. Загальна ситуація того часу не спричинилася до здійснення мрій українців з лін. корабля «Чесма» про переведення цього корабля до його рідної фльоти і до берегів рідної землі і українці з часом, особливо з приходом до влади большевиків «демобілізувались і повертали до дому», а «Чесма», «Варяг», «Аскольд» і інші кораблі пізніш ще брали участь у війні з большевиками на боці білих, а потім були продані на злім.

 

[1] Цікаве, що автор цих рядків мав бути призначений у травні 1916 р. на цей лінійний корабель, який тоді знаходився у Владивостоці, але на особисте прохания автора призначення це було замінено на призначення в Дієву Чорноморську фльоту на лін. корабель-дреднавт «Імп. Катерина Велика». - Доля не судила загинути на «Пересвіті».

[2]  Лін. корабель «Полтава» зараз у большевиків має назву «Фрунзе» — на Балтійському морі.



Создан 11 июл 2014