Флот Української Держави та УНР в 1917-1921 рр.

Гломозда К. Відзнаки Українського війська доби Визвольних Змагань (розділ IV)




Опубліковано: Гломозда К. «Відзнаки Українського війська доби Визвольних Змагань»  // Історія українського війська — Львів, 1996 р., стор. 825—827

 

Табл. Х. Прапори флоту: 1. Військово-морський прапор, затверджений 14 січня 1918 р. 2. Військово-морський прапор, затверджений 16 липня 1918 р. і 3 січня 1919 р. 3. Прапор Морського міністра. 4. Прапор Командуючого ВМФ.

 

Найголовнішою з відзнак військового флоту є військово-морський прапор (майва). Деякі країни використовують у цій ролі полотнище національного прапора, але переважають ті, хто має окремі прапори для військових кораблів - вони або мають на полотнищі додаткові символи, або зовсім відрізняються за дизайном від національних.

 

У практиці України доби Визвольних Змагань було апробовано усі три можливі варіанти. Українська національна ідея не могла не бути популярною на Чорноморському флоті, де понад 80% матросів становили українці. Тому 1917 р. було кілька випадків підняття на кораблях українського національного прапора, зокрема 12 жовтня на міноносці «Завидний», 24 грудня на лінійному кораблі «Воля» і крейсері «Пам’ять Меркурія». Військова ж секція Ради флоту користyвaлися малиновим прапором з білим хрестом — за зразком давніх козацьких стягів.

Призначений Генеральним Секретарем з морських справ Д.Антонович використав нагоду для вжиття заходів у царині державної символіки: «Тоді ще державноro герба затверджено не було, і я скористався цим, щоб в інтересах, головним чином естетичних, провести як державний герб знак князя Володимира, так званий тризуб»[1]. Морська Рада опрацювала відповідний проект військово-морського прапора, який був затверджений Тимчасовим законом про Флот Української Народної Республіки 14 січня 1918 р.: «Прапором Української Військової Фльоти є полотнище в двох — блакитному і жовтому кольорах. В кряжі блакитного кольору історичний золотий тризубець з білим внутрішнім полем у ньому»[2] - (Х-1). 29 квітня 1918 р.  чорноморський флот за наказом командуючого контр-адмірала М.П.Сабліна урочисто підняв українські прапори; обставини перешкодили передачі на кораблі прапорів властивого зразка, і піднято було націонaльні прапори, без тризуба.

 

Після приходу до влади гетьмана П.Скоропадського при Міністерстві морських справ була створена геральдично-прапорова комісія. Вона опрацювала новий зразок військово-морського прапора України за типом прапорів провідних морських держав - Великобританії та Німеччини - із збереженням кольорової гами Андріївського прапора (Оскільки Св. Андрій вважався першим провідником християнства на землі України) і з уміщенням національного прапора в крижі (Х-2). Прапор був затверджений гетьманом 16 липня 1918 р.[3] 18 липня цей зразок прапора був оголошений наказом по морському відомству.

 

Комісія опрацювала також цілу систему службових прапорів флоту, зокрема особистих відзнак вищих посадових осіб (наприклад, Х— 3, 4), зразок вимпела (білий з прямим синім хрестом)[4].

3 січня 1919 р. Головний Отаман Військ і Флоту УНР С.Петлюра наказав «лічити прапором Воєнної Фльоти УНР прапор, затверджений 18-го липня 1918 року р.»[5]

 

Посилання.

[1] Антонович Д. Спогади про Українське Морське Міністерство // Військо України. 1992. № 5. С. 74.

[2] ЦДАВО України. Ф. 1076. Оп. 1. Спр. 16. Арк. 13 зв.

[3] Шрамченко С. День свята Української Державної Фльоти // Літопис Червоної Калини. 1933. Ч. 6. С. 13-15; 1934. Ч. 11. с. 17.

[4] Його ж: Закон про Українську Державну Фльоту та його виконавці // За державність. 1935. Зб. 5. С. 128-130.

[5] Шрамченко С. День свята…1933. Ч. 6. С. 14.



Создан 09 авг 2014